Advocacy

Митне оформлення носіїв звуку та зображення із записами телевізійних програм і фільмів.

06-01-2011

Суть проблеми:

На сьогодні митні органи відмовляються оформляти носії звуку та зображення із записами телевізійних програм і фільмів у митному режимі тимчасового ввезення з умовним повним звільненням від оподаткування.

Згідно з Додатком В.3. до Конвенції про тимчасове ввезення (далі – Конвенція), що регулює ввезення контейнерів, піддонів, упаковок, зразків та інших товарів, що ввозяться в рамках торгової операції правом на тимчасове ввезення відповідно до даної Конвенції користуються будь-які інші товари, що ввозяться в рамках торгової операції для цілей, наведених у Додатку І до цього Додатку, ввезення яких не є торговою операцією само по собі (п. g) ст. 2 Глава ІІ Додатку В.3. Конвенції).

До таких товарів відповідно до зазначеного Додатку 1 належать:

1. Товари, ввезені для випробувань, перевірок, експериментів чи демонстрацій.
2. Товари, що використовуються для здійснення випробувань, перевірок, експериментів чи демонстрацій.
3. Кіноплівки, віддруковані і проявлені, позитиви та інші носії зображення із записом на них, призначені для перегляду перед їх комерційним використанням.
4. Плівки, магнітні стрічки, намагнічені плівки та інші носії звуку та зображення, призначені для трекінгу, дублювання чи відтворення звуку.

Вищезазначене засвідчує, що носії звуку та зображення із записами телевізійних програм і фільмів, які ввозяться на визначений (тимчасово) термін без переходу на них права власності повинні ввозитися з умовним повним звільненням від оподаткування.

Крім того, для телеканалів, які ввозять носії звуку та зображення із записами телевізійних програм і фільмів, які є навчальними, науковими, культурологічними та ввозяться з цією метою може застосовуватися і Додаток В.5. до Конвенції, який також передбачає умовне повне звільненням від оподаткування таких носіїв.

Так, основними видами діяльності телерадіоорганізацій є саме трансляція телерадіопередач, телепрограм, документальних та художніх фільмів, літературно-драматичних творів, концертно-видовищних та спортивних програм із застосуванням технічних засобів мовлення. На підставі укладених між телерадіоорганізаціями та її закордонними партнерами договорів, носії звуку та зображення із записами телевізійних програм і фільмів надаються телекомпаніям у тимчасове користування виключно для проведення культурно-просвітницьких заходів - публічного сповіщення в телевізійному ефірі без мети отримання прибутку від ввезення та використання цих товарів на території України.

Законодавство України також чітко регламентує ввезення такої категорії товарів.

Так, ст. 206 Митного кодексу України визначає перелік товарів, щодо яких може надаватися дозвіл на тимчасове ввезення (вивезення) з умовним повним звільненням від оподаткування. До них належать:

• будь-які інші товари, що ввозяться (вивозяться) у зв'язку з певною комерційною операцією, але ввезення яких саме по собі не є комерційною операцією.
• зразків товарів і предметів та рекламних фільмів за умови, що вони залишаються власністю особи, яка перебуває або проживає за межами території тимчасового ввезення, і їх використання на території України не носить комерційний характер;
• товарів, що ввозяться з освітніми, науковими чи культурними цілями, тобто наукового та навчального обладнання, обладнання для поліпшення дозвілля моряків, а також будь-яких інших товарів, що ввозяться в рамках навчальної, наукової або культурної діяльності;

Крім того, Митний кодекс України містить ряд норм, що потребують  удосконалення та приведення його у відповідність європейського законодавства, зокрема, підпункт 3 частини другої статті 267 Митного кодексу України встановлює, що «при визначенні митної вартості витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари». І хоча ст. 267 Митного кодексу України не підлягає застосуванню у випадку тимчасового ввезення носіїв звуку та зображення із записом фільмів, телевізійних передач на митну територіє України для телекомпаній, оскільки не здійснюється купівля-продаж носіїв звуку та зображення, проте у практиці ЄС до витрат на право відтворення товарів – носіїв звуку та зображення із записом фільмів, телевізійних передач належать не тільки платежі за право фізичного тиражування. Відповідно до Розділу D Збірника пояснень про митну оцінку Комітету з Митного кодексу ЄС (відділу митної оцінки) до витрат на право відтворення, що не підлягають включенню до митної вартості носіїв, прирівнюються також платежі за право телевізійної трансляції, кінотеатрального показу та розповсюдження аудіовізуальних творів, записаних на імпортованих носіях інформації.

Тому вважаємо, у другому реченні підпункт 3 частини другої статті 267 Митного кодексу України необхідно видалити слово «тиражування» після слів «витрати на право відтворення». Таким чином, дані положення будуть приведені у відповідність до вимог Конвенції про тимчасове ввезення  та законодавства ЄС.

На сьогодні склалася ситуація, за якої митні органи України, незважаючи на законодавство, яке чітко прописує пільговий режим при ввезенні носіїв звуку та зображення із записами телевізійних програм і фільмів у вигляді умовного повного звільнення від оподаткування відмовляють у митному оформленні носіїв звуку та зображення із записами телевізійних програм у режимі тимчасового ввезення з умовним повним звільненням від оподаткування. В результаті:

• носії звуку та зображення неможливо ввозити за тією процедурою, яку передбачено законодавством.
• носії звуку та зображення простоюють на митниці.
• носії звуку та зображення неможливо вивозити, оскільки митні органи вимагають доплачувати за вивезення таких носіїв,незважаючи на те, що ввезено їх було у пільговому режимі.

Неможливість вивезення даних товарів та їх простій на митниці призводять до порушення умов вивезення, внаслідок і чого на телеканали накладатимуться штрафні санкції, оскільки при ввезенні вони виступали гарантами і взяли на себе зобов’язання щодо своєчасного вивезення цих товарів.

Більше того, Державна митна служба України в своєму листі № 25/4-9-17/11314-ЄП від 16 вересня 2004 року визнала, що носії звуку та зображення із записами телевізійних програм і фільмів повинні ввозитися з умовним повним звільненням від оподаткування відповідно до ст. 206 Митного кодексу України та Конвенції.

Ситуація, що склалася, є критичною та вимагає негайного реагування, оскільки відбувається грубе порушення законодавства України, дезорганізовано роботу телекомпаній та призводить створення матеріального тягаря телекомпаніями у вигляді штрафних санкцій, що є неприпустимим та необґрунтованим в кризових умовах.

Історія питання:

22 вересня набула чинності для України Конвенція про тимчасове ввезення від 26 червня 1990 року, (Стамбул, 1990).

Митний кодекс України від 11 липня 2002 р. (з ост. змінами і доповненнями).

Лист № 25/4-9-17/11314-ЄП від 16 вересня 2004 року Державної митної служби України.

Лист Національної Ради України №16а/2432 від 29.10.2010 р. щодо підтримки ініціативи ІТК внести зміни до ст. ст. 206 та 267 Митного кодексу України з метою удосконалення режиму тимчасового ввезення носіїв інформації.

Позиція ІТК:

Відмова митних органів оформляти носії звуку та зображення із записами телевізійних програм і фільмів у митному режимі тимчасового ввезення з умовним повним звільненням від оподаткування не відповідає діючому законодавству України.

Необхідні дії:

1. Створення відео сервера.
2. Можливість судового вирішення справи з митними органами.
3. Удосконалення законодавства, шляхом пропозицій до існуючих законопроектів щодо митного регулювання, зокрема: 

До  статті 206 Товари, щодо яких може надаватися дозвіл на тимчасове ввезення (вивезення) з умовним повним  звільненням від оподаткування

Доповнити частину четверту статті після слів «а також будь-яких інших товарів» словами «(в тому числі носіїв звуку та/або зображення із записами телевізійних програм, передач та/або фонограм та/або відеограм та/або аудіовізуальних творів, що ввозяться з метою розповсюдження за допомогою  технічних засобів мовлення)»;

Доповнити частину шосту статті після слів «а також будь-яких інших товарів» словами «(в тому числі товарів носіїв звуку та/або зображення із записами телевізійних програм, передач та/або фонограм та/або відеограм та/або аудіовізуальних творів, що ввозяться з метою розповсюдження за допомогою  технічних засобів мовлення)».

До статті 267 Метод визначення митної вартості за ціною  договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)

• вилучити слово «тиражування» після слів «витрати на право відтворення» у другому реченні підпункт 3 частини другої статті 267 Митного кодексу України;
• доповнити підпункт 3 частини другої статті 267 Митного кодексу України реченням такого змісту: «Для митних цілей до витрат на право відтворення належать платежі за право фізичного тиражування, платежі за право користування об’єктами права інтелектуальної власності, втіленими у товарах, а саме: платежі за право публічного сповіщення каналами мовлення та/або публічного показу (розповсюдження за допомогою технічних засобів мовлення та/або у призначених для цього приміщеннях (кінотеатрах, інших кіно видовищних закладах) аудіовізуальних творів, записаних на носіях звуку та зображення». 

 

• друк