Advocacy

Переривання рекламою

07-02-2011

Суть проблеми:

Питання переривання телевізійних програм рекламою регулюються ст. 13 Закону України «Про рекламу». Відповідно до неї реклама повинна розміщуватися у перервах між програмами, передачами. Вона повинна бути чітко відокремлена від інших програм, передач на їх початку і наприкінці за допомогою аудіо, відео, комбінованих засобів, титрів, рекламного логотипу або коментарів ведучих з використанням слова «реклама».

При виконанні певних умов, реклама може бути розміщена під час трансляції програм таким чином, щоб не завдати шкоди цілісності та змісту програми, передачі та правам їх власників, а саме:

  • Трансляція концертно-видовищних програм, передач може перериватися рекламою за умови, що між рекламними вставками програма, передача триває не менше 30 хвилин.
  • Реклама під час трансляції спортивних програм, передач розміщується в перервах між їх частинами.
  • Під час трансляції кіно- і телефільмів реклама розміщується перед початком фільму та/або після закінчення фільму.
  • Трансляція кіно- і телефільмів, за умови їх тривалості до 42 хвилин, не може перериватися рекламою або будь-яким редакційним, авторським чи інформаційним матеріалом (включаючи анонси програм, передач):  

Тривалість фільму за розкладом

Кількість пауз

до 42 хвилин

Жодної

42-70 хвилин

1

70-90 хвилин

2

90 та більше

Кожні 30 хвилин за умови, що після останньої перерви фільм продовжується не менш ніж 20 хвилин включно

Забороняється переривати з метою розміщення реклами:

  • Трансляції сесій Верховної Ради України, Верховної Ради АР Крим;
  • Трансляції державних заходів і церемоній;
  • Трансляції виступів Президента України, голови ВР України, Прем’єр-міністра України, Голови Конституційного Суду України, народних депутатів України, членів Уряду України;
  • Трансляції релігійних служб, програм;
  • Трансляцію передач та програм для дітей;
  • Трансляцію передач новин.

 Також важливо зазначити, що рекламою не вважається:

  • оприлюднення, виголошення у програмі, передачі імені, найменування спонсора, об'єктів права інтелектуальної власності, що йому належать;
  • трансляція соціальної реклами, якщо вона розповсюджується телерадіоорганізацією безкоштовно;
  • анонси власних програм, передач телерадіоорганізації. 

Такі вимоги національного законодавства, на нашу думку, є досить складними та не відповідають сучасній практиці і європейським стандартам. Станом на сьогодні у Європейському Союзі діє Директива про Аудіовізуальні медіа послуги

Втім, виходячи з того, що Україною ратифіковано Європейську Конвенцію про транскордонне телебачення, яка набрала чинності в Україні 1 липня 2009 року, і яка містить інші, менш ліберальні положення щодо переривання:

Правила переривання відповідно до Європейської конвенції про транскордонне телебачення

Правила переривання відповідно до Директиви ЄС про аудіовізуальні медіа-послуги

Переривання трансляції аудіовізуальних творів (за винятком окремих серій, серіалів, розважальних програм та документальних фільмів) – кожні 45 хвилин за умови, що запланована тривалість трансляції перевищує 45 хвилин. Новини та програми поточних подій, документальні фільми, та програми для дітей – кожні 20 хвилин за умови тривалості більше 30 хвилин

Переривання трансляції телевізійних фільмів, (окрім серіалів та документальних фільмів), кінофільмів та програм новин – один раз на кожні 30 хвилин. Трансляції дитячих програм – кожні 30 хвилин за умови тривалості більше 30 хвилин.

Станом на сьогодні у Верховній Раді України зареєстровано законопроект №3081, яким пропонується внести передбачені Конвенцією положення щодо переривання у Закон України «Про рекламу». Ми вважаємо, що така ініціатива є помилковою з огляду на те, що положення Директиви незабаром стануть основою для зміни Європейської Конвенції про транскордонне телебачення, яка вже діє в Україні. У випадку адаптації українського законодавства про рекламу до положень чинної Конвенції, через кілька років постане нагальна необхідність знову приводити його у відповідність до її нової редакції.

Також необхідно зауважити, що відповідно до Угоди про партнерство та співробітництво з країнами ЄС від 16 червня 1994 року щодо адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу, Україна взяла на себе зобов’язання адаптувати національне законодавство до законодавства Європейського Союзу. З огляду на це, вважаємо за доцільне адаптувати національне законодавство до положень Директиви ЄС про Аудіовізуальні Медіа Послуги.

Історія проблеми:

11 липня 2003 року – прийнято останню редакцію Закону України «Про рекламу». Передбачені  нею положення Закону, що стосуються переривання телевізійних передач рекламою, є чинними і сьогодні.

1 липня 2009 року набрання чинності ратифікованої  Україною 17 грудня 2008 року Європейської конвенції про транскордонне телебачення.

5 травня 2010 року – набрання чинності Директивою ЄС про аудіовізуальні послуги. Даний документ не має обов’язкової сили для України.

Позиція ІТК:

Ми вважаємо існуюче сьогодні регулювання переривання реклами застарілим.

Вважаємо за необхідне привести положення Закону України «Про рекламу» у відповідність до Директиви ЄС про аудіовізуальні меді послуги.

Необхідні дії: 

  1. Розробити законопроект про приведення Закону України «Про рекламу» у відповідність до Директиви ЄС про аудіовізуальні меді послуги.
  2. Утриматися від імплементації положень Європейської Конвенції про транскордонне телебачення до чинного законодавства України у зв’язку з її запланованим оновленням відповідно до Директиви ЄС про аудіовізуальні меді послуги.