Advocacy

Обмеження реклами

10-01-2011

Суть проблеми:

Реклама є інформацією про особу чи товар, що розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару

Відповідно до свого визначення, реклама є одним з головних інструментів підвищення обізнаності споживачів щодо асортименту продукції, що присутня на ринку, і, відповідно є інформацією, конституційне право на вільне отримання якої має кожна людина.

Окрім цього, реклама є головним і майже єдиним джерелом прибутку комерційних мовників, і, відповідно, гарантом їх фінансової незалежності, без якої існування свободи слова принципово неможливе. Адже ЗМІ, що отримують фінансування не за рахунок ринкової комерційної діяльності, попадають у залежність від осіб, що надають їм кошти.

Питання обмеження реклами досить часто стає предметом законодавчих ініціатив. Мотивуючи такі ініціативи піклуванням про суспільство, їх розробники зазвичай пропонують заборонити або значним чином обмежити тривалість реклами або рекламу певних категорій товарів: лікарських засобів, алкогольних напоїв, пива тощо.

Практики застосування таких обмежень не існує у жодній з розвинутих країн світу. Основні міжнародні документи, що регулюють питання реклами, передбачають виключно обмеження щодо змісту рекламних повідомлень з метою уникнення використання рекламодавцями недобросовісних комерційних практик, що є стандартом максимально достатнього обмеження у країнах Європи та інших розвинутих країнах.

Реклама алкоголю вже перебувала під забороною з 1996 по 2003 рік, втім така заборона була відмінена через її безпідставність. Станом на сьогодні нема жодного наукового підтвердження впливу реклами алкоголю на обсяг його споживання, хоча саме мотивами боротьби з алкоголізмом автори законопроектів пояснюють їх доцільність.

Приблизно та ж ситуація складається і з рекламою пива. Нагадаю, відповідно до Українського класифікатора товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД), розробленого у відповідності до визнаної на міжнародному рівні Гармонізованої системи кодування і класифікації товарів Всесвітньої Митної Організацій та інших положень законодавства, пиво не вважається алкогольним напоєм та регулюється окремо. Це пояснюється тим, що пиво містить більш низький рівень алкоголю і є менш небезпечним з точки зору захворюваності алкоголізму.

Що ж до повної заборони реклами лікарських засобів

Більше того, обмежуючи рекламу, такі законопроекти наносять велику шкоду ринку реклами, призводячи до зменшення його розміру та обороту, що, як наслідок, призводить не тільки до зменшення прибутків ЗМІ, а й до зменшення надходжень у Державний бюджет України від податків, що сплачує індустрія.

Телеканали без достатніх коштів не здатні виробляти або купувати якісний продукт, і ми вже на сьогодні бачимо тенденцію до збільшення уваги телеглядачів до перегляду іноземних каналів, що здатні собі дозволити більш дорогий контент. Обмежуючи рекламу, держава ризикує втратити власне телебачення та постати перед загрозою з точки зору національної безпеки, оскільки перегляд іноземних каналів призводить до збільшення прибутків іноземних телеканалів, які не здійснюють жодних виплат економіці України.

Вважаємо, що введення обмежень реклами є прямою формою підриву національного виробництва – телевізійного продукту, що надає іноземним мовникам з сусідніх держав безпідставні конкурентні переваги. Це спричинить непропорційну шкоду державі та ринку, що не йде у будь-яке порівняння з будь-якими примарними потенційними здобутками від прийняття таких ініціатив.

Ще одним питанням у цій сфері є регулювання тривалості реклами. Дане питання також час від часу стає предметом дискусій. Останнім законопроектом в цій сфері пропонувалося відмінити квоту реклами в межах астрономічної доби, натомість залишивши положення про частку реклами протягом астрономічної доби, зменшивши її на 5% - до 15 %, в впродовж виборчого процесу – до 20%.

Також станом на сьогодні існує ініціатива виключити норму щодо збільшення квоти реклами підчас виборчого періоду. Такі зміни передбачені законопроектом №3081, яким пропонується внести передбачені Європейською Конвенцією про транскордонне телебачення положення щодо реклами. Станом на сьогодні законопроект готується до розгляду у другому читанні. Ми вважаємо, що така ініціатива є помилковою з огляду на те, що це обмежить можливість телеканалів надавати сторонам виборчого процесу право на рівні можливості при розміщенні політичної агітації.

Актуальним залишається і питання адаптації положень з даного питання відповідно до положень Європейської Конвенції про транскордонне телебачення або Директиви ЄС про аудіовізуальні медіа-послуги. Конвенція, з однієї сторони, є чинною для України, але вона була прийнята у 1989 році є відверто застрілою. Директива ЄС, з іншої сторони, є новим, прогресивним документом, який більше відповідає сучасним реаліям, та незабаром ляже в основу оновленої Європейської Конвенції про транскордонне телебачення. Втім, через те, що вона не має юридичної сили в Україні, її імплементація є малоймовірною. Дані документи передбачають наступні увоти рекламного часу:

Європейська конвенції про транскордонне телебачення	Директива ЄС про аудіовізуальні медіа-послуги
Загальна квота реклами – 15% від часу щоденних передач Час, відведений на транслювання рекламних сюжетів та сюжетів телепродажу, не повинен перевищувати 20% установленої години	Загальна квота реклами – не більше 20% ефірного часу Обмеження щодо розміщення реклами в межах астрономічної години відсутні

 

Щодо питання мови реклами, то станом на сьогодні регулювання цього питання є адекватним. Законом України «Про мови в Українській РСР» визначено, що реклама повинна бути українською мовою. Поряд з текстом, викладеним українською мовою,може бути вміщено його переклад іншою мовою. Знаки для товарів і послуг наводяться у рекламі у тому вигляді, в якому їм надана правова охорона в Україні відповідно до законодавства, зокрема статті 6quinquies Паризької конвенції про охорону промислової власності.

Варто також згадати і про питання переривання телевізійних передач рекламою, адже чинні вимоги національного законодавства, на нашу думку, є досить складними та не відповідають сучасній практиці і європейським стандартам. Дане питання найоптимальніше врегульовано  Директивою ЄС про аудіовізуальні медіа-послуги. Так, відповідно до неї переривання трансляції телевізійних фільмів, (окрім серіалів та документальних фільмів), кінофільмів та програм новин може відбуватися один раз на кожні 30 хвилин. Трансляції дитячих програм можуть перериватися кожні 30 хвилин за умови тривалості більше 30 хвилин. Решта телевізійних програм можуть перериватися вільно. Така лібералізація пояснюється тим, що у наш час глядачі мають значний вибір альтернативних телебаченню послуг, а відповідно, агресивне розміщення реклами в першу чергу відіб’ється на телеканалі зменшенням його перегляду. 

Історія питання:

3 липня 1996 року – прийняття першої редакції Закону України «Про рекламу», якою була передбачена заборона реклами тютюнових виробів та алкогольних напоїв на телебаченні.

11 липня 2003 року – прийняття останньої редакції Закону України «Про рекламу» (останні зміни були внесені 29 червня 2010 року на підставі Закону № 2367-VI), якою було дозволено рекламу алкогольних напоїв на телебаченні у період з 6 по 32 годину.

17 травня 2007 року – введення на підставі Закону України № 1033-V «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення застосування методів профілактики, діагностики, лікування, реабілітації та лікарських засобів і заняття народною медициною (цілительством)» заборони на рекламу проведення цілительства на масову аудиторію.

23 квітня 2008 року – зареєстровано Проект Закону №1014-2 про внесення змін до Закону України «Про рекламу» (щодо реклами алкогольних напоїв та пива) (автори: н.д. Томенко М.В., Шевченко А.В.), яким пропонується прирівняти пиво до алкогольних напоїв в сфері реклами та розширити таке обмеження на часовий проміжок з 6 по 24 годину.

23 вересня 2008 року – зареєстровано Проект Закону України «Про внесення змін до статті 22 Закону України «Про рекламу» (щодо обмеження реклами пива та спиртовмісних напоїв), яким пропонується обмежити рекламу пива на телебаченні аналогічно алкогольним – тільки у часовий проміжок з 6 по 23 годину.

19 листопада 2009 року – лист ІТК до комітету ВРУ щодо доцільності відхилення законопроекту №5339, яким пропонувалося заборонити рекламу ліків. Згодом даний законопроект було відкликано.

21 липня 2010 року – зареєстровано Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів у сфері охорони здоров'я (щодо посилення контролю за обігом лікарських засобів, харчових продуктів для спеціального дієтичного споживання, функціональних харчових продуктів та дієтичних добавок) (автор н.д. Т.Бахтеєвої), який передбачає повну заборону реклами лікарських засобів. Прийнято у першому читанні 21 грудня 2010 року.7 вересня 2010 року – звернення ІТК щодо законопроекту №6429-1, яким передбачалося скорочення рекламного часу на 5%. Підчас пленарного розгляду даний законопроект не отримав достатньої підтримки народних депутатів та був відхилений.

10 вересня 2010 року – ІТК звертається з листом до Комітету ВРУ з питань свободи слова та інформації щодо доцільності імплементації положень Директиви ЄС про аудіовізуальні медіа послуги в українське законодавство про рекламу.

23 листопада 2010 року – Індустріальний Телевізійний Комітет надсилає ключовим комітетам Верховної Ради України свої пропозиції щодо необхідності відхилення законопроекту №7007, яким передбачається заборонити рекламу ліків у ЗМІ.

Позиція ІТК:

Вважаємо неприпустимим подальше обмеження реклами. Обмежень, що зараз присутні у законодавстві про рекламі, цілком достатньо.

Це призведе до закриття значної кількості ЗМІ та погіршення якості телевізійного продукту, що пропонується українськими телеканалами. Натомість пропонуємо ініціаторам відповідних законопроектів вдаватися до більш системних та комплексних шляхів вирішення наявних суспільних проблем.

Також пропонуємо внести зміни до Закону України «Про рекламу» для приведення останнього у відповідність до європейського законодавства у цій сфері - Директиви про аудіовізуальні медіа послуги та Європейської Конвенції про транскордонне телебачення, що надасть телеканалам можливість конкурувати з мовниками з Європи та сусідніх країн, які існують в більш ліберальних умовах.

• друк