Advocacy

Мова реклами на телебаченні

01-02-2011

Суть проблеми:

На сьогоднішній день, досить часто дискутується питання щодо того, якою саме має бути мова реклами на телебаченні: - виключно українською; - поруч з українською має наводитись переклад іншою мовою; - на територіях, де компактно проживають національні меншини - мовою національних меншин. Оскільки, це політичне питання, то його врегулювання може залежати від волі тих партій, які на момент прийняття певних змін до закону наберуть більшість в парламенті.

На сьогодні, застосування мови у рекламі здійснюється відповідно до законодавства України про мови, а знаки для товарів і послуг наводяться у рекламі у тому вигляді, в якому їм надана правова охорона в Україні відповідно до законодавства, зокрема статті 6quinquies Паризької конвенції про охорону промислової власності. ( ост. ред. Закону від 18.03.2008 р.)

Законом України «Про мови в Українській РСР»

Відповідно до статті 6 quinquies Паризької конвенції про охорону промислової власності,«кожний товарний знак,що зареєстрований належним чином у країні походження,може бути заявлений в інших країнах Союзу і охороняється таким,як він є,із застереженнями, зазначеними даною статтею. Ці країни можуть до остаточного оформлення реєстрації вимагати подання свідоцтва про реєстрацію в країні походження,що видане компетентною установою. Ніякої легалізації такого свідоцтва не вимагається».

«Країною походження вважається країна Союзу,де заявник має дійсне і серйозне промислове чи торговельне підприємство,а коли у нього немає такого підприємства в межах союзу - країна Союзу,де він має місце проживання,коли ж у нього немає місця проживання в межах Союзу - країна його громадянства,в разі, якщо він є громадянином країни Союзу».

Виходячи з вищевикладеного можна зробити висновок, що знаки для товарів і послуг наводяться у рекламі у тому вигляді в якому їм надана правова охорона в Україні і перекладати їх на державну мову не потрібно.

Наприклад, якщо в рекламі використовується англомовний бренд, то використовувати його слід в тому вигляді в якому йому надана правова охорона.

Якщо аналізувати попередні редакції закону про рекламу, то чинна редакція є найдосконалішою і застосування даних норм не спричинятиме на практиці колізії.

Важливим питанням є і проблемні аспекти обговорюваного останнім часом скасування вимоги про використання лише української мови у рекламі. Вважаємо, що ухвалення таких змін потребує паралельного зменшення обов’язкової мінімальної частки української мови в телевізійному мовленні, адже збільшення російської мови в рекламі зменшить можливість використання російськомовного редакційного продукту.

 

Історія питання:

 

3 липня 1996 року – прийнято редакцію Закону України «Про рекламу» , яка передбачала, що:

«Мова реклами визначається законами України "Про мови в Українській РСР", "Про інформацію", "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні", "Про телебачення і радіомовлення", іншими законодавчими актами України в цій сфері, міжнародними договорами та угодами».

Зареєстровані у встановленому порядку товарні знаки, логотипи можуть наводитись мовою оригіналу»

11 липня 2003 року – нова редакція Закону України «Про рекламу». Нею передбачено, що:

«Реклама розповсюджується на території України виключно українською мовою.

Зареєстровані у встановленому порядку знаки для товарів і послуг, логотипи можуть наводитися мовою оригіналу. В такому випадку іншомовний знак для товарів і послуг, логотип повинен дублюватися українською мовою.

Знаки для товарів і послуг, логотипи українських компаній наводяться виключно українською мовою».

Як можна спостерігати, редакцією закону від 11.07.2003 р. вводилися обмеження, які не могли сприяти якісному розміщенню реклами іншою мовою, окрім української.

3 лютого 2004 року - в наступній редакції Закону України «Про рекламу» було усунуто дану колізію. В ній зазначалося, що:

«Застосування мови у рекламі здійснюється відповідно до чинного законодавства України про мови.

Знаки для товарів і послуг наводяться у рекламі у тому вигляді, в якому їм надана правова охорона в Україні відповідно до чинного законодавства, зокрема статті 6quinquies Паризької конвенції про охорону промислової власності».

Позиція ІТК:

 

Вважаємо, що реклама повинна бути українською мовою, поряд з текстом викладеним українською мовою – може вміщуватись його переклад іншою мовою.

Щодо знаків для товарів і послуг, вважаємо,що вони повинні наводитися у рекламі у тому вигляді, в якому їм надана правова охорона в Україні і перекладати їх на державну мову не потрібно.

 

Необхідні дії:

 

Контроль та недопущення прийняття законопроектів, положення яких суперечитимуть чинній ст. 6 Закону України «Про рекламу».

 

• друк