Advocacy

Податковий кодекс

10-02-2011

Суть проблеми:

Дуже важливою та значимою подією для економіки України в цілому та й для кожної галузі, зокрема, стало підготовка та прийняття Податкового кодексу України.

Ключовими проблемами сфери телерадіомовлення, які потребували належного вирішення та закріплення їх правового регулювання у проекті Податкового кодексу були:

  • податок на рекламу;
  • пільги для кіновиробництва та розповсюдження національних фільмів;
  • роялті, що нараховуються нерезидентам.

Щодо податку на рекламу:

До прийняття Податкового кодексу України податковим законодавством було передбачено сплату  податку з реклами. Податковим кодексом України був взагалі скасований такий податок.

Історія

  • Проект Податкового кодексу України № 6509 від 15.06.2010 р. - розширював порівняно з діючим законодавством об’єкт оподаткування, базу оподаткування, визначення терміну «платники податку з реклами», визначення терміну «податкові агенти із сплати податку з реклами».
  • Проект Податкового кодексу України №7101-1 від 21.09.2010 р. – направлені зауваження та пропозиції Індустріального Телевізійного Комітету щодо податку на рекламу були враховані, а податок на рекламу скасовано повністю.

 

Позиція ІТК

Вважаємо, що реклама не повинна обкладатися податком. Податок з реклами відсутній у більшості країн світу. Для прикладу, з «01» січня 2005 року податок з реклами скасований у Російській Федерації, оскільки був визнаний неефективним.

  

Щодо пільг для кіновиробництва та розповсюдження національних фільмів

Суть проблеми:

 У Податковому кодексі України було враховано більшість, але не всі  аспекти щодо пільг для кіновиробництва та розповсюдження національних фільмів, що є важливими для кіно та теле індустрії. Серед моментів на які слід звернути увагу та які б хотілося доопрацювати, зокрема:

 

1)Відсоткові обмеження:

  • Обмеження (не більше 10 відсотків оподатковуваного прибутку за попередній податковий рік) щодо включення до складу інших витрат сум коштів або вартість майна, добровільно перераховані/передані на користь резидентів для цільового використання з метою виробництва національних фільмів (у тому числі анімаційних) та аудіовізуальних творів.
  • Обмеження (не більше 10 відсотків вартості виробництва) щодо визначення об’єкта оподаткування враховуються такі витрати подвійного призначення як будь-які витрати із страхування ризиків, пов’язаних із виробництвом національних фільмів.

2)Часові обмеження

  • Лише тимчасове звільнення (до 1 січня 2016 року) від оподаткування податком на додану вартість операції з постачання національних фільмів, вартість операції з постачання послуг з демонстрування, розповсюдження та/або публічного сповіщення національних фільмів та іноземних фільмів, дубльованих, озвучених та/або субтитрованих державною мовою на території України.
  • Тимчасово до 1 січня 2016 року не включаються до доходів суми коштів або вартість майна, отримані суб'єктами кінематографії (виробниками фільмів) та/або суб'єктами мультиплікації (виробники мультиплікаційних фільмів) і спрямовані на виробництво національних фільмів.
  • До 1 січня 2016 року звільняються від сплати земельного податку суб’єкти кінематографії (виробники національних фільмів), перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України, - за земельні ділянки, що забезпечують виробництво національних фільмів.

 В даному випадку, крім часового обмеження пільг, також, обмежено коло суб’єктів, які могли б користуватися такими пільгами. Зокрема, з усіх суб’єктів кінематографії, лише виробники фільмів можуть бути звільнені від податку на земельні ділянки. Більше того, перелік таких виробників затверджуватиметься Кабінетом Міністрів України.

3)Взагалі не закріплені норми, які б сприяли залученню іноземного інвестування у виробництво національного кіно чи кіно спільного виробництва (врахувати у зменшенні податкового зобов'язання кошти, спрямовані (інвестовані) платником податку (який не є замовником чи виробником відповідно до Закону України «Про кінематографію») на виробництво, розповсюдження, демонстрування національного фільму, в сумі, що не перевищує розміру податкового зобов'язання, нарахованого протягом звітного (податкового) року, в якому здійснювалося таке інвестування тощо).

 

Історія

18 лютого 2010р. прийнято Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про кінематографію» та інших законів України щодо підтримки виробництва національних фільмів» № 1909-VI, що закріплює податкові пільги для виробників національних фільмів, замовників виробництва таких фільмів, меценатів та спонсорів, що інвестують кошти у виробництво національних фільмів, демонстраторів, розповсюджувачів національних фільмів та телекомпаній, що транслюють національні фільми

  • Проект Податкового кодексу №6509 від 15.06.2010 р., не закріплював необхідних для кіновиробництва пільг.
  • Проект Податкового кодексу України №7101-1 від 21.09.2010 р. частково закріплював податкові преференції для кіновиробництва та розповсюдження національних фільмів.

 

Позиція ІТК

Вважаємо, що закріплення пільг для кіновиробників та розповсюджувачів національних фільмів у Податковому кодексі України сприятиме виведенню українського кінематографу з кризи та повинно бути першочерговим національним завданням. 

Щодо роялті, нарахованих на користь нерезидентів

Суть проблеми:

Незважаючи на те, що чинне податкове законодавство (Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств») відносить роялті, що нараховані нерезидентам до складу валових витрат підприємства, обидва проекти Податкових кодексів, що були прийняті у першому читанні - не відносили до складу валових витрат нарахування роялті на користь нерезидентів. В Податковому кодексі України роялті, що сплачуються нерезидентам  дозволяється відносити до складу валових витрат проте  з урахуванням деяких обмежень.

Вважаємо, що невіднесення таких сум роялті до складу валових витрат може призвести до подвійного оподаткування при виплаті роялті нерезиденту, оскільки буде здійснене оподаткування податком на прибуток - 25% та податком на доходи нерезидентів (податок на репатріацію) - 15%. При моделі, яка пропонувалася у проектах Податкових кодексів, практично усі підприємства кіно- та телеіндустрії змушені будуть додатково сплачувати податок на прибуток з сум роялті, які сплачені на користь усіх нерезидентів, що суперечить принципам податкового законодавства. Крім того, даним обмеженням встановлені неоднакові підходи по відношенню до резидентів та нерезидентів, що прямо суперечить угодам про уникнення подвійного оподаткування між Україною та відповідною іноземною державою.

У Податковому кодексі України передбачено, що до складу витрат включаються нарахування роялті на користь нерезидентів, що здійснюються суб’єктами господарювання у сфері телебачення і радіомовлення відповідно до Закону України "Про телебачення і радіомовлення",  з певними обмеженнями, а саме - у обсязі, що перевищує 4 відсотки доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (за вирахуванням податку на додану вартість та акцизного податку) за звітний рік, а також у випадках, якщо виконується будь-яка з умов:

  • особа, на користь якої нараховуються роялті, є нерезидентом, що має офшорний статус;
  • особа, на користь якої нараховується плата за такі послуги, не є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) такої плати за послуги за виключенням випадків, коли бенефіціар (фактичний) власник надав право отримувати таку винагороду іншим особам;
  • роялті виплачуються щодо об'єктів, права інтелектуальної власності щодо яких вперше виникли у резидента України.
  • особа, на користь якої нараховуються роялті, не підлягає оподаткуванню у відношенні роялті в державі, резидентом якої вона є;

 

Позиція ІТК

Вважаємо, що абз.2.п.140.1.2.ст.140 Податкового кодексу України слід тлумачити наступним чином:

нарахування роялті на користь нерезидентів суб’єктами господарювання у сфері телебачення і радіомовлення відповідно до Закону України "Про телебачення і радіомовлення", та нарахувань за надання права на користування авторським, суміжним правом на кінематографічні фільми іноземного виробництва, музичні та літературні твори) у повному обсязі відносяться до складу валових витрат без застосування обмежень, що визначені в  п. а) –г) абз.2.п.140.1.2.ст.140 Податкового кодексу України.

Історія питання

  1. Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» N 334/94-ВР від 28 грудня 1994 р.;
  2. Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про кінематографію» та інших законів України щодо підтримки виробництва національних фільмів» №1909-VI, від 18.02.2010 р.;
  3. Проект Податкового кодексу України №6509 від 15.06.2010 р. Ініціатор: Азаров М.Я. Кабінет Міністрів України;
  4. Проект Постанови про прийняття за основу проекту Податкового кодексу України № 6509/П від 16.06.2010 р.;
  5. Проект Постанови про відхилення проекту Податкового кодексу України №6509/П1 від 30.06.2010 р., яким було прийнято рішення про відхилення даного проекту;
  6. Проект Податкового кодексу України №7101-1 від 21.09.2010 р. Ініціатор: Азаров М.Я. Кабінет Міністрів України;
  7. Проект Постанови про прийняття за основу проекту Податкового кодексу України №7101-1П від 06.10.2010 р.;
  8. 11.11.2010 р. Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики рекомендував Верховній Раді України прийняти проект Податкового кодексу України №7101-1 від 21.09.2010 р. у другому читанні.
  9. 18.11.2010 р. Верховна Рада України прийняла проект Податкового кодексу України №7101-1 від 21.09.2010 р. у другому читанні та в цілому.
  10. 02.12.2010 р. Податковий кодекс України було прийнято в цілому з урахуванням зауважень, що надійшли від Президента України.

 

Необхідні дії:

  1. Розробка змін до Закону України «Про рекламу» щодо скасування частини 6 ст. 12, яка передбачає, що податок з реклами під час оплати послуг за розміщення соціальної реклами
  2. Попередження будь-яких ініціатив щодо повернення податку на рекламу.
  3. Внести зміни у відповідні закони у сфері телерадіомовлення та кінематографії та закріпити податкові преференції для кіновиробників та розповсюджувачів національних фільмів;
  4. Звернутися до Державної податкової адміністрації м. Києва та голови Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики Хомутинніка В.Ю. з проханням надати роз’яснення застосування положень щодо роялті з метою правильного застосувань положень нового Податкового кодексу України.