Прес-центр

Звіт та зауваження щодо законодавчої діяльності Верховної Ради України протягом 2010 року (Частина перша)

21-02-2011

Загальна інформація

       У 2010 році у Верховній Раді України відповідно до календарного плану проходили шоста (з 2 лютого по 16 липня 2010 року) та сьома сесії(з 7 вересня 2010 року). Протягом 2010 року у Верховній Раді було зареєстровано 46, прийнято 12, взято за основу 6, відхилено чи відкликано понад 30 законопроектів, що прямо чи опосередковано мають відношення до сфери телебачення.

      Виходячи з цього, поставлені на початку року цілі Верховної Ради України не реалізовані. Одним з основних чинників такої ситуації вважаємо також низьку активність Профільного Комітету з питань свободи слова та інформації та депутатів Верховної Ради на пленарних засіданнях. Так, заплановані у цей період засідання Комітету майже не відбувалися. Основна причина – відсутність кворуму через постійне ігнорування його засідань частиною його членів. Основним чинником низької результативності Верховної Ради на пленарних засіданнях в першу чергу - є політична нестабільність, низька зацікавленість народних депутатів до медійних питань. Досить часто розгляд питань, пов’язаних з медіа, ставились у порядках денних пленарних засідань ближче до кінця робочого дня і не встигали розглядатись.

       Основна увага законодавців цього року була прикута до регулювання реклами, кінематографії, суспільного мовлення, обрання Членів Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення та державних мовників.

 

Прийняті законопроекти

        Як вже зазначалося, протягом 2010 року було прийнято всього декілька законопроектів, що мають відношення до правового регулювання діяльності телевізійного мовлення та медіа ринку.

        Так, протягом сесійного тижня «19-22» січня Верховна Рада України прийняла в цілому такі закони:

       «Про внесення змін та доповнень до деяких законодавчих актів України (щодо протидії розповсюдженню дитячої порнографії) від 25.05.2009. Загалом даний закон передбачає зміни до законодавства, покликані протидіяти розповсюдженню дитячої порнографії. Зокрема, даний закон передбачає внесення доповнень до Кримінального кодексу України, Закону «Про захист суспільної моралі» та до Закону «Про телекомунікації» наступного змісту: Споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані у разі виявлення в інформаційно-телекомунікаційних системах, в тому числі в мережі Інтернет, інформації та даних, пов'язаних з насильством, порнографію, проявами расової і національної нетерпимості та тероризму, пропагандою наркотиків, порушенням прав інтелектуальної власності повідомляти про це провайдерів телекомунікацій і/або правоохоронні органи. На підставі мотивованого подання правоохоронних органів, провайдери телекомунікаційних послуг зобов’язані вживати заходи з обмеження доступу своїх клієнтів до ресурсів, через які здійснюється розповсюдження незаконного інформаційного наповнення (контенту). Провайдери комунікацій зобов’язані зберігати інформацію про всі з’єднання свого клієнта з ресурсами, доступ до яких надається зазначеним провайдером. Термін, порядок та повний перелік такої інформації встановлюється Кабінетом Міністрів України. За результатами розгляду даний проект був прийнятий в третьому читанні та у цілому.
        Протягом сесійного тижня «16-19» лютого Верховна Рада України ухвалила та прийняла в цілому закони:             «Про внесення змін до Закону України «Про кінематографію» та інших законів України щодо підтримки виробництва національних фільмів». Документом уточнюються окремі законодавчі норми щодо виробництва національних фільмів та надаються суб´єктам кінематографії податкові пільги з оподаткування прибутку підприємств, податку на додану вартість, плати за землю. Для прикладу, до 1 січня 2016 року кошти, спрямовані (інвестовані) платником податку на виробництво, розповсюдження, демонстрування національного фільму, враховуються у зменшенні податкового зобов'язання такого платника податку в сумі, що не перевищує розміру податкового зобов'язання, нарахованого протягом звітного (податкового) року, в якому здійснювалося таке інвестування. Суми авансових платежів та попередньої оплати, отримані суб'єктами кінематографії (виробниками фільмів) від замовників національних фільмів, тимчасово до 1 січня 2016 року включаються до складу валових доходів таких виробників за датою підписання акта про передачу національних фільмів замовнику за умови цільового використання коштів у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Валові витрати суб'єктів кінематографії (виробників національних фільмів) тимчасово до 1 січня 2016 року включають до складу валових витрат у податковому періоді, на який припадає дата збільшення валових доходів. Крім цього, документом створено спеціальний рахунок фінансової підтримки національної кінематографії та введено збір на розвиток кінематографії.
      «Про внесення змін Закону України «Про рекламу» (щодо ідентифікації соціальної реклами та регулювання окремих видів рекламної діяльності політичних партій та громадських організацій)». Законом внесено зміни до ст. 12 Закону України «Про рекламу» та викладено статтю 12 в наступній редакції:

  • Рекламодавцем соціальної реклами може бути будь-яка особа;
  • Соціальна реклама не повинна містити посилань на конкретний товар та/або його виробника, на рекламодавця, на об’єкти права інтелектуальної власності, що належать виробнику товару або рекламодавцю соціальної реклами, крім випадків, передбачених цим Законом;
  • У випадку, коли рекламодавцем соціальної реклами є громадська організація, питання щодо розміщення у рекламному повідомленні посилання на рекламодавця та/або об’єкти права інтелектуальної власності, що належать рекламодавцю, вирішується громадською організацією самостійно. Посилання не має займати більше 10 відсотків площі (обсягу) рекламного повідомлення;
  • У випадку, коли рекламодавцем соціальної реклами є орган державної влади та/або орган місцевого самоврядування, їх посадові особи, посилання на рекламодавця є обов’язковим. Посилання має займати 10 відсотків площі (обсягу) рекламного повідомлення;
  • Соціальна реклама, яка розповсюджується на замовлення органу державної влади та/або органу місцевого самоврядування, їх посадових, осіб не повинна містити інформації, яка сприяє формуванню і підтриманню обізнаності, інтересу до певної політичної партії, виборчого блоку, їх програм, угод, політичних заходів, які проводяться чи підтримуються ними, керівників або членів певної політичної партії, виборчого блоку;
  • Не вважається соціальною рекламою інформація, спрямована на досягнення суспільно корисних цілей, популяризацію загальнолюдських цінностей і розповсюдження якої не має на меті отримання прибутку, якщо така інформація слугує цілям спонукання виборців голосувати за або проти певного суб’єкта виборчого процесу чи містить посилання на програму певної політичної партії, виборчого блоку, політичні заходи (діяльність), які проводяться чи підтримуються ними, керівників або членів певної політичної партії, виборчого блоку;
  • На осіб, які безоплатно виробляють і розповсюджують соціальну рекламу, та на осіб, які передають свої майно і кошти іншим особам для виробництва і розповсюдження соціальної реклами, поширюються пільги, передбачені законодавством України для благодійної діяльності;
  • Засоби масової інформації - розповсюджувачі реклами, діяльність яких повністю або частково фінансується з державного або місцевих бюджетів, зобов'язані розміщувати соціальну рекламу органів державної влади та органів місцевого самоврядування, громадських організацій безкоштовно в обсязі не менше 5 відсотків ефірного часу, друкованої площі, відведених для реклами;
  • Засоби масової інформації - розповсюджувачі реклами, що повністю або частково фінансуються з державного або місцевих бюджетів, зобов'язані надавати пільги при розміщенні соціальної реклами, замовником якої є заклади освіти, культури, охорони здоров'я, які утримуються за рахунок державного або місцевих бюджетів, а також благодійні організації;
  • Податок з реклами під час оплати послуг за розміщення соціальної реклами встановлюється згідно з Декретом Кабінету Міністрів України «Про місцеві податки і збори».
    Також, внесено ст. 12-1, яка регулює рекламну діяльність політичних партій та громадських організацій. Згідно даної статті:
  • У період між виборами та референдумами реклама програм, політичних заходів (діяльності), керівників або членів політичної партії, виборчого блоку дозволяється на загальних умовах, встановлених Законом України «Про рекламу», за виключенням вимог щодо точності, достовірності, недвозначності, відсутності перебільшень та замовчування, а також вимог щодо регулювання законодавством України про захист від недобросовісної конкуренції відносини, які виникають у зв’язку з порівняльною рекламою.
  • Рекламодавцем реклами об’єктів, перерахованих у частині першій цієї статті, можуть бути політичні партії, їх обласні, міські і районні організації або інші структурні утворення, передбачені статутом партії та або громадяни України, які відповідно до Конституції України мають право голосу на виборах.
  • Забороняється розповсюдження реклами програм, політичних заходів (діяльності), керівників або членів політичної партії від імені, але без згоди відповідної політичної партії.
  • Сума, витрачена громадянином на рекламу, в якій наводиться інформація про програму, політичні заходи (діяльність), керівників або членів політичної партії, не може перевищувати двохсот мінімальних розмірів заробітної плати.
  • Громадські організації у процесі здійснення своїх статутних завдань та цілей можуть рекламувати свою діяльність на загальних умовах, встановлених Законом України «Про рекламу».
  • У рекламі, рекламодавцями якої не є особи вказані в частині другій цієї статті, не допускається імітувати або копіювати партійну символіку.
  • Реклама об’єктів, перерахованих у частині першій та п’ятій цієї статті, розміщена на замовлення політичної партії, громадської організації, а у випадках, передбачених цим Законом, – громадянином України, має бути чітко відокремлена від іншої реклами незалежно від форм чи способів розповсюдження та містити посилання на повну назву замовника, яке має займати не менше 10 відсотків площі (обсягу) всієї реклами.

За результатами розгляду даний закон був прийнятий за основу в першому читанні.

Протягом сесійного тижня «09-12» березня Верховна Рада України прийняла в цілому закони: «Про внесення змін до Закону України «Про телебачення і радіомовлення» (щодо ліцензійних умов). Нормативний акт спрямований на техніко-юридичне коригування Закону «Про телебачення і радіомовлення», з метою його уточнення.

«28» квітня 2010 року Верховна Рада України прийняла Постанови №6268, №6269, №6270, №6271 від 1 квітня 2010 року щодо припинення повноважень членів Національної Ради України з питань телебачення і радіомовлення Плаксюка Юрія Олександровича, Шевченка Віталія Федоровича, Лебедєвої Тетяни Яківни, Понеділка Віктора Івановича. За результатами розгляду всі 4 Постанови були прийняті у цілому.

Впродовж сесійного тижня «18-21» травня Верховна Рада України прийняла рішення «про усунення неузгодженостей у тексті прийнятого Закону України про внесення змін до Закону України «Про телебачення і радіомовлення» (щодо ліцензійних умов).

Впродовж сесійного тижня «01-04» червня Верховна Рада України ухвалила закон «Про захист персональних даних». Законом встановлюється, що володільцем чи розпорядником бази персональних даних можуть бути підприємства, установи і організації усіх форм власності, органи державної влади чи органи місцевого самоврядування, фізичні особи - підприємці, які обробляють персональні дані відповідно до закону. Згідно з цим документом, база персональних даних підлягає обов'язковій державній реєстрації, шляхом внесення відповідного запису уповноваженим державним органом з питань захисту персональних даних до Державного реєстру баз персональних даних.

      Впродовж сесійного тижня «15-18» червня Верховна Рада України прийняла:

  • "Постанову про утворення Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування законності прийняття рішень Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення щодо проведення конкурсів та встановлення переможців конкурсів на отримання (переоформлення) ліцензій на мовлення з використанням відповідних частот у 2005-2010 роках. Постановою утворено Тимчасову слідчу комісію з метою розслідування законності прийняття рішень Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення щодо проведення конкурсів та встановлення переможців конкурсів на отримання (переоформлення) ліцензій на мовлення з використанням відповідних частот у 2005-2010 роках. Головою Комісії призначено Богословську І.Г., заступником голови – Голуба О.В. До складу долучено депутатів Бондаренко О.А. та Ландіка В.І., а також по 2 депутатам від фракції БЮТ та НУНС та 1 – від Блоку Литвина.
  • «Постанову про утворення Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування випадків цензури у засобах масової інформації, тиску на свободу слова в Україні та перешкоджання законній професійній діяльності журналістів». Постановою утворено Тимчасову слідчу комісію Верховної Ради України з питань розслідування випадків перешкоджання законній професійній діяльності журналістів та випадків тиску на свободу слова в Україні з метою: розслідувати випадки втручання органів державної влади і органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у діяльність засобів масової інформації, а також випадки повідомлень у засобах масової інформації про тиск на свободу слова в Україні; захищати права журналістів на журналістське розслідування, на безперешкодну акредитацію журналістів, гарантії професійної діяльності журналістів, посилити відповідальність за порушення законодавства про захист професійної діяльності журналіста; запобігати зловживанням та порушенням при відчуженні приміщень і майна редакцій державних і комунальних засобів масової інформації; сприяти забезпеченню прозорості та відкритості суб’єктів владних повноважень, а також реалізації права кожного на доступ до публічної інформації; внести на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо вдосконалення законодавства, спрямовані на захист свободи слова.
    Головою Тимчасової слідчої комісії було обрано народного депутата України Геращенко Ірину Володимирівну. За результатами розгляду Постанова прийнята за основу та в цілому на першому читанні.
  • Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо приведення їх у відповідність із Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності». Даним законом внесено зміни до ряду Законів України, згідно з якими об’єднання громадян та певні саморегулюючі галузеві організації отримують право «брати участь у здійсненні державної регуляторної політики відповідно до Закону «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності». Також, відповідно до закону, центральні та місцеві органи виконавчої влади, ВР АР Крим та інші органи влади, серед яких – НКРЗ та Національна рада Україна з питань телебачення і радіомовлення – здійснюють свою регуляторну діяльність (розробляють і приймають регуляторні акти в межах своєї компетенції) «з урахуванням вимог Закону «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності». В даному законі також передбачається зміни до ст.21 Закону «Про інформацію», якими до переліку інформації державних органів та органів місцевого і регіонального самоврядування додають «документи, підготовлені у процесі здійснення регуляторної діяльності» та вводиться можливість використання веб-сторінок відповідних органів як метод доведення тексту такої інформації до зацікавлених осіб. За результатами розгляду даний закон був ухвалений у другому читанні та в цілому.
    Крім цього, «29» червня 2010 року Верховна Рада України шляхом рейтингового голосування призначила чотирьох Членів Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення:

    1. Баранова Євгена Валерійовича (Постанова ВРУ N 2366-VI від 29 червня 2010 року);
    2. Єлманову Оксану Миколаївну (Постанова ВРУ N 2365-VI від 29 червня 2010 року);
    3. Опілат Ірину Володимирівну (Постанова N 2364-VI від 29 червня 2010 року);
    4. Фартушного Миколу Всеволодовича (Постанова N 2363-VI від 29 червня 2010 року).

    Дуже важливою та значимою подією, як для економіки України в цілому, так і для галузі телебачення та радіомовлення, зокрема стала підготовка та прийняття Податкового кодексу України. Ключовими проблемами сфери телерадіомовлення, які потребували належного вирішення та закріплення їх правового регулювання у проекті Податкового кодексу були:
  • податок на рекламу;
  • пільги для кіновиробництва та розповсюдження національних фільмів;
  • роялті, що нараховуються на користь нерезидентів.

Так, направлені зауваження та пропозиції Індустріального Телевізійного Комітету щодо податку на рекламу були враховані, а податок на рекламу скасовано повністю. Також, у Податковому кодексі України було враховано більшість, але не всі аспекти щодо пільг для кіновиробництва та розповсюдження національних фільмів, що є важливими для кіно та телеіндустрії. І головне, у Податковому кодексі України передбачено, що до складу витрат включаються нарахування роялті на користь нерезидентів, що здійснюються суб’єктами господарювання у сфері телебачення і радіомовлення відповідно до Закону України «Про телебачення і радіомовлення.

       Варто звернути увагу, що «21» грудня 2010 року, 245 голосами народних депутатів був прийнятий Закон про внесення змін до статті 31 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» (щодо визначення розміру ліцензійного збору), яким було внесено зміни у статтю 31 Закону України «Про телебачення і радіомовлення», яка закріплює, що Методика розрахунків розмірів ліцензійного збору за видачу або продовження строку дії ліцензій на мовлення, ліцензій провайдера програмної послуги, визначення розміру плати за переоформлення ліцензії та видачу дубліката ліцензії на мовлення, ліцензії провайдера програмної послуги (надалі - Методика) затверджується Кабінетом Міністрів України. Негативними ці зміни є з огляду на те, що незрозуміло на які фактори та ким ця Методика буде розроблятися та які критерії будуть обрані при нарахуванні ліцензійного збору.

 

Посилання на другу частину