Прес-центр

Індустріальний Телевізійний Комітет (ІТК) звернувся до Президента України та представників держустанов щодо мораторію на рекламу лікарських засобів у ЗМІ

19-08-2021

Індустріальний Телевізійний Комітет (ІТК) звернувся до Президента України та представників держустанов щодо мораторію на рекламу лікарських засобів у ЗМІ

 

Індустріальний Телевізійний Комітет (ІТК) – фахове об’єднання провідних телеканалів – звернувся до Президента України, Голови Комітету ВРУ з питань гуманітарної та інформаційної політики, Секретаря РНБО, Голови Нацради з питань телебачення і радіомовлення та до Прем’єр-міністра України з приводу рішення РНБО від 30 липня 2021 року «Про стан національної системи охорони здоров'я та невідкладні заходи щодо забезпечення громадян України медичною допомогою».

Відповідно до рішення РНБО, до 1 січня 2024 року, з метою мінімізації шкідливого впливу самолікування на здоров’я, має бути введено мораторій у ЗМІ на рекламу лікарських засоби, медичних виробів, методів профілактики, діагностики, лікування і реабілітації.

ІТК висловлює повну підтримку ініціативі влади подбати про якість і тривалість життя українців, зокрема тезу про необхідність мінімізації шкідливого впливу самолікування на здоров’я громадян, але переконаний, що досягнення цієї мети можливе й доцільне без недоречного спрощення зазначеної проблеми до реклами ліків в медіа.

Станом на сьогодні, повної заборони рекламування лікарських засобів, медичних виробів, методів профілактики, діагностики, лікування і реабілітації не існує у жодній з розвинутих країн світу. Чинне законодавство України та міжнародні угоди передбачають лише заборону реклами лікарських засобів, які вживаються та розповсюджуються тільки за рецептом, а також низку достатньо суворих вимог та обмежень щодо змісту реклами лікарських засобів (включно з попередженням про неприпустимість самолікування), що є стандартом максимально достатнього обмеження реклами лікарських засобів у Європі та інших розвинутих країнах.

Реклама є не тільки способом просування товару на ринку – це важливий інструмент підвищення обізнаності споживачів щодо асортименту продукції. Запровадження мораторію істотно обмежує право споживачів на доступ до необхідної їм інформації про властивості лікарських засобів та медичних виробів, можливості та варіанти як лікування, так і профілактики захворювань і ґрунтується на хибному уявленні, що громадяни беззастережно довіряють рекламі і не здатні аналізувати інформацію. Важливим є також те, що саме до категорії медичних виробів відноситься величезна кількість санітарно-гігієнічних товарів широкого вжитку (засоби догляду за ротовою порожниною, дитячі памперси та серветки, засоби жіночої гігієни тощо). Мораторій на рекламу цих та подібних товарів навряд сприятиме покращенню санітарно-епідемічної ситуації.

До того ж, мораторій на рекламу ліків, яка є джерелом інформації щодо доступних на ринку фармацевтичних товарів й послуг, призведе до зміни спрямування маркетингових бюджетів фармацевтичних компаній з рекламного на пошук інших сфер просування продукції (зокрема, через лікарні, аптеки тощо), збільшення промоактивностей, що матиме наслідками:

- загострення проблеми самолікування;

- позбавлення громадян надійного джерела інформації (радіо, телебачення);

- активізацію неконтрольованої інформації про ліки через засоби Інтернету;

- зміну статусу низки лікарських засобів, реклама яких унеможливлена, на функціональні харчові добавки, косметичні засоби, лікувальні трави, рекламувати які не заборонено;

- поширення різного роду цілительства, шахрайства тощо;

- інтенсифікацію поширення в аптеках інформації про лікарські засоби як засобу фармацевтичного маркетингу, оскільки розміщення інформації про товар у місці його продажу не є рекламою;

- провокування збільшення обсягів виплат дистриб’юторами ліків гонорарів лікарям за кількість виписаних рецептів;

- появу низки нових легальних та нелегальних методів просування продукції, наслідки застосування яких, наразі, не відомі;

- зниження обсягів продажу низки препаратів;

- зменшення обігових коштів дистриб’юторів та аптек,

- зниження асортименту продукції;

- зростання цін на лікарські засоби.

Отже, споживач зможе отримати таку інформацію в неконтрольованому Інтернеті або «від родичів та сусідів», що набагато небезпечніше, ніж реклама в медіа, до змісту якої висуваються суворі законодавчі вимоги. Таким чином, введення заборони реклами ліків прямо суперечить передбаченому Конституцією України праву на здоров’я, що у розвинутих країнах нерозривно пов’язане із максимальною інформованістю пацієнтів про  засоби та методи профілактики, діагностики, лікування і реабілітації.

Введення зазначеного мораторію призведе одночасно до суттєвих втрат державного бюджету та скорочення робочих місць у фармацевтичній галузі. Наразі тільки надходження платежів з податку на додану вартість від суб’єктів ринку, задіяних у створенні та поширенні телевізійної реклами, оцінюється в сумі до 1 млрд гривень на рік. Заборона реклами матиме різкий та суттєвий вплив на продажі фармацевтичних компаній, з яких 50% є національними виробниками.

Очевидно також, що пряма заборона реклами лікарських засобів прямо перекреслює плани Кабміну щодо розвитку інноваційних ліків і вакцин, адже розповсюдження інформації про них буде заборонене, як й підтримка вакцинації (адже за чинним законодавством реклама вакцинації є рекламою методів профілактики, що наразі пропонується заборонити). Цілком очевидно також, що це рішення призведе до більшого попиту на російські ліки - адже реклама таких, звісно, присутня у всіх російських медіа, які вільно розповсюджуються як на платформах, так і в інтернеті в Україні.

Ще одним ключовим фактором, що демонструє хибність запропонованого заходу, є те, що реклама є важливим інструментом розвитку будь-якого ринку надання товарів та послуг, і відіграє важливу роль у підвищенні конкуренції у галузі. Реклама є одним з найважливіших складових у забезпеченні незалежності медіа, і, як наслідок, гарантій свободи слова, яку захищає Конституція України.

Реклама лікарських засобів, послуг, фармацевтичної продукції загалом - це значна частина доходів ЗМІ. За експертними оцінками, реклама такого роду товарів та послуг складає близько 35% ринку реклами в медіа. За таких обставин мораторій на рекламу лікарських засобів та медичних виробів у засобах масової інформації призведе до надзвичайно великих втрат галузі, що уявляється абсолютно неприпустимим в умовах, коли ситуація в країні вимагає, навпаки, посилення ролі та потужності національних медіа.

Й, нарешті, мораторій на рекламу будь-якого не забороненого законом товару чи послуги прямо суперечить Конституції та законам України.

Відповідно до статті 92 Конституції України, правові засади і гарантії підприємництва, засади діяльності засобів масової інформації визначаються виключно Законами України. Таким чином, жодні мораторії в цих галузях не можуть встановлюватись органами державної виконавчої влади.
Водночас, ІТК розділяє серйозне занепокоєння цією темою та підтверджує готовність взяти участь у роботі консультативних органів, які напрацюють рішення в інтересах громадян України без шкоди будь-яким галузям чи сферам економіки та підприємництва. Впевнені, що це питання повинно бути предметом для обговорення і пошуку збалансованих рішень.
Одним із можливих заходів могло б бути створення та поширення соціальної реклами, яка б спонукала українців до консультацій з сімейним лікарем при перших симптомах  будь-якої хвороби. Українські мовники, зі свого боку, готові вже найближчим часом, при підтримці такої ідеї з боку влади, самостійно профінансувати створення таких роликів і відповідну інформаційну кампанію, сподіваючись, що в подальшому держава провадитиме необхідні соціальні кампанії вже самостійно.

Відповідно до статті 92 Конституції України, правові засади і гарантії підприємництва, засади діяльності засобів масової інформації визначаються виключно Законами України. Таким чином, жодні мораторії в цих галузях не можуть встановлюватись органами державної виконавчої влади.

Водночас, ІТК розділяє серйозне занепокоєння цією темою та підтверджує готовність взяти участь у роботі консультативних органів, які напрацюють рішення в інтересах громадян України без шкоди будь-яким галузям чи сферам економіки та підприємництва. Впевнені, що це питання повинно бути предметом для обговорення і пошуку збалансованих рішень.

Одним із можливих заходів могло б бути створення та поширення соціальної реклами, яка б спонукала українців до консультацій з сімейним лікарем при перших симптомах  будь-якої хвороби. Українські мовники, зі свого боку, готові вже найближчим часом, при підтримці такої ідеї з боку влади, самостійно профінансувати створення таких роликів і відповідну інформаційну кампанію, сподіваючись, що в подальшому держава провадитиме необхідні соціальні кампанії вже самостійно.